«Розмови про важливе та війну можуть допомогти нам вижити» (цитата зі зворотного звязку від учасниці проєкту)

Групи спільночитання для молодих людей 14-18 років розпочали свою роботу у чотирьох українських містах – Києві, Миколаєві, Одесі та Чорткові. Перші враження від проєкту від менторки Любові Михайлової: «Молоді люди у нашій групі приблизно одного віку і, як виявилося, мають багато спільного. Спільночитання справді об’єднує. У групі було багато різних характерів, і це дуже відчувалося. Були кілька «весельчаків», які знаходили жарт майже до кожної фрази. Були й тихіші учасники, тому що їм простіше рефлексувати не вголос. Усе це разом створило дуже живу й цікаву динаміку. Мені сподобалося, що учасники самі знаходили фрази в тексті, які їх зачіпали, і починали обговорювати саме їх. Після першої зустрічі учасники не хотіли йти. Вони залишалися в Домі (УДМД) до восьмої вечора і, здається, могли б сидіти ще довше, якби не потрібно було зачиняти простір. Після зустрічі я отримала багато теплих і схвальних відгуків наживо та у чаті. Я дуже рада бути частиною цього дослідження і вийшла з першої сесії справді натхненною».

Перші враження молодих людей про спільночитання: «Мені сподобалось, що текст читається маленькими уривками – можна посидіти і в повільному темпі подумати», «Я не люблю читати, а тепер мені сподобалось», «Може, я не буду ходити, але наступного разу – прийду», «Я вже давно не читала книжки – а тут разом з іншими... Мені сподобалась ця книга», «Я тут бачу людей, яких я можу зрозуміти і які можуть зрозуміти мене. Люди, як я», «Із цих думок можна скласти щось спільне».

“Talking about important issues and war can help us survive” (quote from a project participant's feedback)

Shared reading groups for young people aged 14-18 have begun meeting in four Ukrainian cities: Kyiv, Mykolaiv, Odesa, and Chortkiv. Mentor Lyubov Mikhailova shares her first impressions of the project: “The young people in our group are about the same age and, as it turned out, have a lot in common. Shared reading really brings people together. The group  included many different personalities, and this was very noticeable. There were a few ‘jokers’ who found something funny in almost every sentence. There were also quieter participants, because it was easier for them to reflect silently. All of this together created a very lively and interesting dynamic. I liked that the participants themselves found phrases in the text that touched them and began to discuss them. After the first meeting, the participants did not want to leave. They stayed at the House (UDMD) until eight in the evening and, it seems, could have stayed even longer if it hadn't been necessary to close the space. After the meeting, I received a lot of warm and positive feedback in person and in the chat. I am very happy to be part of this research and came out of the first session truly inspired.”

Young people also shared their first impressions of shared reading format: “I liked that the text is read in small excerpts – you can sit and think at a slow pace”, “I don't like reading, but now I liked it”, “Maybe I won't go, but next time I'll come”, “I haven't read a book in a long time – and here, together with others... I liked this book”, “I see people here who I can understand and who can understand me. People like me”, “From these thoughts, we can create something together”.